гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);

висококонтагіозна (надзвичайно заразна);

інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);

вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування);

хвороба (хворобливий стан організму – тварина виглядає підозріло, не так як завжди);

хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).

Ознаки африканської чуми свиней (АЧС)

раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;

підвищення температури тіла до 40,5-42°С;

зниження апетиту, в’ялість, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;

синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятачка та кінцівок.

Як відбувається зараження свиней:

Шляхом безпосереднього контакту

Опосередковано:

через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів та обслуговуючий персонал;

при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

Є однією із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовлених відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для блокування її розповсюдження – вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно:

утримувати свиней в приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;

не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;

не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин. Забезпечити повноцінне обслуговування свиней ветеринарними спеціалістами аж до забою;

не згодовувати свиням необроблені корми та харчові відходи, що містять свинину або продукти забою;

забезпечити регулярне проведення дезінфекцій та дератизацій у місцях утримання свиней, зберігання і переробки кормів;

не купувати свиней у місцях несанкціонованої торгівлі та без відповідних супровідних документів. Придбаних тварин реєструвати у державних ветеринарних установах;

повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби про загибель свиней та не викидати трупи тварин, відходи від їх утримання і переробки на смітники, лісопосадки, узбіччя доріг;

не використовувати для напування тварин воду із природних водойм, до яких мають доступ дикі тварини.