Герої

Герої

Білоус Андрій

Крамаренко Дмитро

Зелінський Олег

Ричак Володимир

Бояршинов Євгеній

Шаюк Андрій

Вінтоняк Михайло

Піліх Андрій

Стринжа Віктор

Гула Володимир

Сахарук Ярослав

Тріфонов Ярослав

Олійник Микола

Пархуць Богдан

Стральський Ігор

Шевчук Володимир

Данів Іван

Вербовий Олег

Кучер Богдан

Дерев’янко Віталій

Конопада Олег

Коцюбайло Дмитро

Штойко Ігор

Рогатинський Олег

Моцний Володимир

Бойчук Андрій

Сисоєв Михайло

Заставний Михайло

Генсіровський Микола

Генсіровський Микола Васильович народився 06.09.1984 року в багатодітній сім’ї в селі Колодіїв.

В 1990 році пішов у 1 клас, Колодіївської початкової школи, в 1994 році  закінчив початкові класи і пішов з 5-9 клас в Дорогівську школу де навчався до 1999 року. З 1999 по 2001 роки навчався в Сівецькій школі.

У 2006 році поступив у Галицьку академію в Івано-Франківську, у 2010 році закінчив за спеціальністю фінанси.

В 2009 році одружився з Марійчин Марією, у шлюбі виховували 2-х дітей, дочку Вероніку 2011 року народження і сина Павлика 2013 року народження.

Микола до початку повномасштабного вторгнення був простим чоловіком з мріями про добре, спокійне життя.

Для забезпечення родини більше часу працював за кордоном.

Микола був люблячим сином для мами, добрим братом для сестер та брата. Був дбайливим і люблячим батьком, він був відкритим, щирим, завжди допомагав тим хто цього потребував, був справжнім другом для друзів та побратимів.

У перші дні війни повернувся з закордону і добровольцем став на захист своєї Батьківщини у складі   10-ої гірсько-штурмової  мотострілкової бригади.

Був мужнім, сміливим, щирим і чесним, він завжди боровся за правду.

Микола був і назавжди залишиться у наших серцях воїном світла і добра, який ціною власного життя і здоров’я захищав нашу державу і всіх нас від ворога.

Загинув 22.09.2022 року в районі населеного пункту Берестове  Бахмутського району  Донецької області, Захищаючи Україну від російської агресії.

Шувар Степан

Шувар Степан Богданович народився 30 грудня 1994 роців с.Бовшів в багатодітній сім`ї . Так як він був найстарший з дітей, був помічником для матері. В селі Бовшів Степан провчився  9 рокі, вчився добре, мав дуже багато друзів, писав вірші. В 10-11 класі він навчався в Задністрянській школі де і познайомився з майбутньою дружиною Білоус Оксаною. В 2013році пішов на службу в Армію в Внутрішні війська України. Його мрія була на той час працювати в поліції. 10 вересня 2017році він одружився і через рік 7 вересня у них народився синочок Євгенчик.

Деякий час він їздив до Польщі на роботу, коли зрозумів, що дитина росте без його участі, пішов працювати на Бурштинську ТЕС слюсаром. В перші дні війни не задумуючись про загрозу його життю пішов добровільно в Галицький воєнкомат. Побратими з якими він служив мали його за брата, відгукуються про нього з теплотою. Загинув 4 вересня в районі Пісків Донецької обл. на 27 році свого короткого життя.

Гаценко Олексій

Неспяк Михайло

Михайло Неспяк народився в м.Івано-Франківську 26 жовтня 1989р. Шкільні роки провів у м.Бурштині, де закінчив гімназію. Продовжив навчання в Івано-Франківському  коледжі фізичного виховання, здобув вищу освіту в Прикарпатському університеті імені В.Стефаника. Розпочав свою трудову діяльність як викладач фізичного виховання в Івано-Франківському фаховому коледжі технологій та бізнесу. Деякий час працював викладачем фізкультури у Бурштинському торговельно-економічному  коледжі, у реабілітаційному центрі «Довір’я». Часто у літній період був вихователем у таборі «Молода гвардія» та керівником молодіжного табору «Буковель».

У 2015 р. був учасником бойових дій  на Донбасі, під Волновахою. Після повернення з АТО продовжив викладацьку діяльність та одружився. У 2017 р. у нього з дружиною Оленою народився син  Матвій.

Михайло завжди брав активну участь у громадському житті Івано-Франківська, був успішним гравцем футбольних команд – учасників АТО «Прикарпаття АТО» та «Металіст» Опришівці. У житті він був хорошим викладачем, прикладом для студентів і колег, вірним християнином, зразковим сім’янином, люблячим чоловіком і батьком, Людиною з великим серцем. У вільний час займався бджільництвом, посадив та доглядав улюблений сад, черпав сили й енергію від тісного зв’язку з природою.

Одразу у перші дні війни , 2 березня 2022 року, Михайло пішов у Збройні сили України, щоб знову захищати рідну землю від російського агресора, а 7 березня у їхній сім’ї народився другий син – Методій, який так і не побачив батька. Виконуючи бойове завдання , Михайло з побратимами 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади потрапили під мінометний і танковий обстріл, у якому отримав несумісне з життям осколкове поранення. Загинув Герой 2 липня 2022 року неподалік села Миколаївка Луганської області.

Неспяк Михайло був справжнім чоловіком і захисником як своєї сім’ї, так й українського  народу, усміхненою і привітною Людиною, готовою прийти на допомогу кожному. Він був справжнім патріотом, який любив Україну і захищав її до останнього подиху. Його життя обірвалося , але пам’ять про нього завжди житиме у наших серцях. Хай щасливою буде душа нашого Героя  Михайла у вічності.

Стек Олег

Стек Олег Васильович, народився 08.03.1982 року в м. Бурштин.

Олег навчався у середній школі №3, яку закінчив у 1997 році і поступив в Рогатинський аграрний коледж. Закінчив навчання у 2000 році.

У 2003 році був прийнятий на роботу  слюсарем на БуТЕС де пропрацював до 2020 року.

Виховував 2 дітей, дочку Тетяну 29.12.2008 року народження та сина Юрія 23.03.2010 року народження.

Був добрим люблячим батьком. В житті був дбайливий, щирий та добросовісний.

З початком війни пішов на фронт у перші дні повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. (01.03.2022 року призваний по мобілізації в ЗСУ)

Вважав своїм обов’язком захищати рідну землю і віддав життя за її незалежність.

Він був патріотом, який любив Україну і захищав її до останнього. Його життя обірвалося 30.03.2022 року в місті Авдіївка Донецької області. Вічна пам’ять Герою.

Михайловський Андрій

Дільний Василь

Дільний Василь Володимирович народився 23.11.1968 року, проживав у селі Дем’янів.

Закінчив Бурштинський енергетичний технікум, після закінчення пішов на строкову службу яка проходила в Афганістані з 15 квітня 1987 по 2 квітня 1989 ріку. Його підрозділ одним з останніх залишав Афганістан.

Повернувшись на рідну землю працював  Домобудівник, БуТЕС.

Багато років   був учасником об’єднання «Карпатська Січ».

Після майдану в недалекому 2015 році добровольцем пішов захищати кордони нашої країни в складі 128 бригади, а за два роки перейшов в 10 окрему гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс», де  пройшов весь період АТО.

Василь Дільний на псевдо «Кабан» з початку 2015 року пройшов найбільш гарячі точки Донбас, Опитне, Попасна, Новотошківське, Біловодське, Краматорський аеропорт.

Коли почалось повномасштабне вторгнення  російських військ не задумуючись іде захищати свою Батьківщину.

Війна жорстока внесе  свої корективи. Під час виконання бойового завдання  Василь загинув. Він виконав перший пункт декалогу ОУН «Здобудеш Українську державу, або загинеш в боротьбі за неї».

Савчак Вадим

Бурштинська міська рада


Контакти

вул. Січових Стрільців,4 м. Бурштин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, Україна, 77111

Графік роботи:

понеділок: 08:00-17:15
обідня перерва – 12:00-13:00
вівторок-четвер: 08:00-17:15
обідня перерва – 12:00-12:45
п’ятниця: 08:00-15:00
обідня перерва – 12:00-12:45
Субота – неділя: вихідний

Бурштинська міська рада © 2023. Всі права захищено