Всі хто знайомий з Євгенієм, знали його як люблячого батька, вірного та надійного друга, майстра на всі руки, хорошого господаря. Людиною яка ніколи нікому не відмовляла у допомозі. Це була щира та порядна людина.
Євгеній був справжнім українцем, патріотом… Він був справжнім сином і відданим до кінця своїй Батьківщині, не роздумуючи одразу ж другого дня повномаштабного вторгнення пішов до військомату, де служив певний час. Пізніше був переведений до 24 бригади.
Брав участь у боях за Часів Яр, Шуми, За бої в Кліщівціотримав бригадну відзнаку. Боронив Кордюмівку, Нью-Йорк, Торецьк .
Молодший сержант, командир 2 мотопіхотного відділення -командир машини 1 мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Бояршинов Євгеній загинув 1 січня 2024 року, у ході ведення оборонного бою його батальйоном. Противником було здійснено мінометний та танковий обстріл, з подальшим проведенням штурмових дій у населеному пункті Богданівка Бахмутського району Донецької області.
Народився Євгеній 25 січня 1984 року в сім’ї військового, афганця у м. Івано-Франківську, де пройшли його дитинство і юність, і вже тоді виявилися найбільш яскраві риси його особистості: дисциплінованість, неординарний розум, завзятість у навчанні та праці, націленість на результат, прямолінійність та життєва хватка.
Закінчивши у 2001 році Івано-Франківську школу № 21 пішов служити в Повітряні Сили України. Проходив військовий вишкіл у Вінницькій обл. Після закінчення проходження військової служби у 2003 році отримав спеціальність «начальник маяка».
У 2005 році несподівано від важкої недуги померла мама, а протягом наступних двох років помирає і батько, від якого на генетичному рівні Євгену передалась тяглість до військової служби.
Залишившись сиротою, ним почали опікуватися бабусі та дідусь, які своєю турботою і теплом намагались замінити йому материнську любов та батьківську опіку, та і вони згодом також померли…
Після служби Євгеній навчався у Івано-Франківському фінансово- економічному коледжі за спеціальністю «Технолог». Закінчивши його влаштувався на Бурштинську ТЕС, паралельно навчався у Бурштинському енергетичному коледжі за спеціальністю «Теплоенергетик», по закінченні якого став студентом університету «Львіська політехніка», який закінчив у 2011 році здобувши кваліфікацію інженера- енергетика.
У 2012 році – Євгеній одружився, а у 2014 році народився синочок Дем’ян.
Схиляємо голови перед відважністю, стійкістю та патріотизмом Євгена!
Пам’ять про Героя назавжди залишиться в наших серцях!