Народився він 15 листопада 1970 року в селі Бортники Попільнянського району Київської області. Дитинство та юність провів у місті Києві.
У 1988 році закінчив середню школу №234, а вже наступного року вступив до Київського вищого військового інженерного училища зв’язку. У 1994 році завершив повний курс навчання у Військовому інституті управління зв’язку.
З 1988 по 2009 рік сумлінно служив у Збройних Силах України. Після виходу на військову пенсію знову повернувся до війська — 24 лютого 2017 року підписав контракт. Брав участь в Антитерористичній операції на сході України, служив на посаді заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи у військовій частині
З початком повномасштабного вторгнення росії, 25 лютого 2022 року, майор Сацюк знову став до лав ЗСУ — не зміг бути осторонь, коли країна потребувала його досвіду та сили.
Олександр був люблячим чоловіком, добрим батьком. Із дружиною Лілією у 1998 році вони створили родину, виховали двох синів — Олега та Володимира.
Його серце зупинилося 26 червня 2025 року, на 55-му році життя…
Олександр Григорович Сацюк залишив по собі не лише спогади, а й приклад справжньої честі, гідності, любові до Батьківщини.

Світла і вічна пам’ять.
Герої не вмирають.