1. В країні з’являється чіткий адміністративно-територіальний устрій:
- громада
- район
- регіон
На кожному рівні діє ефективна місцева влада.
2. Місцева влада кожного з рівнів стає незалежною у прийнятті рішень в межах повноважень.
Питання вирішуються на тому рівні, де це найбільш ефективно (субсидіарність).
3. Найбільше повноважень, ресурсів і відповідальності переходить найближче до людей – у громаду:
- Фіксована частка грошей від податків (фінансова незалежність)
- Повноваження вирішувати усі місцеві питання
- Право розпоряджатися землею на всій своїй території, в т.ч. за межами поселень (повсюдність).
- Можливість самостійно вирішувати, як розвиватися, що і де будувати
- Регулярні звіти місцевої влади перед виборцями
- За усе, що відбувається в громаді, відповідальна місцева влада
4. Дієві виконавчі органи районних та обласних рад. Чіткі повноваження:
формування мережі лікарень, закладів професійної та спеціалізованої освіти, культури, підтримка туризму, інфраструктура.
5. Обласні ради мають стратегічну функцію. Найважливіше завдання – планування розвитку регіону.
6. Місцеву владу представляють посадовці, обрані народом, а не призначені згори:
- Люди обирають сільських старост, голову громади, раду громади
- Голів районних і обласних рад обирають з числа депутатів
- Голів районних і обласних виконкомів призначають відповідні ради
7. Розпуск місцевої ради чи відсторонення голови громади – максимально демократичний. Вимагає відповідних рішень не лише Парламенту, як зараз, але й Президента та Конституційного суду.
8. Функції центральної влади стають більш чіткими і зрозумілими:
- Приймає закони – загальні правила функціонування держави
- Наглядає за додержанням Конституції і законів України
- Гарантує унітарність держави, забезпечує територіальну цілісність і незалежність України, її суверенітет, права і свободи громадян
Джерело
Опубліковано 29.02.2016 року