11 серпня в с. Новий Мартинів Галицького району розпочався щорічний духовно-патріотичний табір “Нам пора для України жить”, організований Бурштинським деканатом УГКЦ, за сприяння Бурштинського осередку ГО “Молода Просвіта Прикарпаття”, обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”, відділу у справах молоді і спорту Бурштинської міської ради та численних жертводавців. Учасниками табору стали близько 70 дітей з різних куточків Івано-Франківської області. Таборова програма складається з духовного (ранішня і вечірня молитва, щоденна свята літургія, катехизації) , патріотичного та загальнорозвиваючих блоків. Гостями табору стали фокусник-віртуоз Юрій Довганюк, члени української повстанської армії Степан Наритник і Марія Хованець, представники ГО «Майдан-Бурштин» та священики Бурштинського деканату . Духовну опіку над табором здійснює місцевий парох – отець Ярослав Озарків . Діти харчуються у стінах Новомартинівського навчально-виховного комплексу . Найбільшою радістю для учасників табору є рухливі ігри, запальні банси та інші завдання, які вони виконують у командах. Комендант табору Віталій Грицюк зазначив: “Табір – це унікальна нагода вирватись з зручного нам середовища, щоб оцінити такі прості речі як м’яке ліжко і звичайний побут, який маємо у своїх квартирах. Діти мають можливість вирватись з буденності і в незвичний спосіб зустрітись з Христом через катехизи та науки, які щодня проходять. Тут замість звиклих нам комп‘ютерних лайків отримуємо живу посмішку, замість коментарів – блиск очей. Тут по справжньому відчуєш що таке підтримка, коли потрібно буде піднятись на вершину, яку сам ніколи б не здолав. А коли буде сумно за домом аж до сліз, ти знайдеш опіку аніматорів, які стають тут твоїми батьками. Коли спочатку здавалось неможливим проведення цього табору через брак фінансування, то за допомогою меценатів, наших друзів та людей доброї волі, ми змогли зробити те, що зі звиклого погляду виглядає нездійсненним. Безмежна дяка аніматорам, які на волонтерській основі жертувть своїми силами, часом і, нерідко, коштами для цього табору. Подяка усім учасникам, які відважились прожити з нами цей тиждень в наметах та їхнім батькам за розуміння і довіру.”
