І.ГЕРОЯМ УКРАЇНИ
До села Вишнів Рогатинського району ми приїхали в обідню пору. Нашу увагу одразу привернула новозбудована церква на вершині одного пагорба. З неї доносився приємний церковний спів: тривала недільна Служба Божа в церкві Архистратига Михаїла.
Метою нашої поїздки були відвідини місця, де загинув провідний ідеолог ОУН-УПА Петро Федун «Полтава» разом з трьома друзями по боротьбі з комуно-більшовицькими окупантами. Разом з ними загинув і наш земляк Сенюк Михайло Григорович, псевдо «Скритий» – провідник Букачівського районного Проводу, уродженець с.Різдв’яни, Галицького району (1915 р.н.).
ІІ.ЯК ЦЕ БУЛО
Після загибелі 5 березня 1950 року у Білогорщі Романа Шухевича «Тараса Чупринки» на конференції ОУН керівником Проводу було обрано Василя Кука «Леміша». Його також затверджено на посаду головного командира УПА та обарно Головою Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР). Рішенням УГВР від 15 серпня 1950 року Петра Федуна було затверджено заступником Головного командира УПА, а відтак він обійняв ще й пост заступника голови Генерального секретаріату УГВР.
З архівів того ж карального МГБ (министерство государственной безопасности) дізнаємось, що в грудні 1951 року до них надійшла інформація, що в районі сіл Вишнів і Новошини переховується хтось із членів Проводу ОУН.
Згідно плану МГБ УРСР спільно з управлінням МГБ в Дрогобицькій та Станіслаській областях передбачалося заблокувати лісові масиви та населені пункти та провести грунтовний пошук криївок. Район пошуку був розділений на 9 секторів.
До операції було залучено 4584 військових, враховуючи офіцерів. З 110-ма розшуковими собаками працювало 60 інструкторів. Плюс 500 курсантів навчального загону МГБ. 23 грудня 1951 року об одинадцятій годині 30 хвилин у лісі біля Новошини курсанти навчального полку виявили підземний бункер з підпільниками всередині. Так сталося тому, що з вентиляційних отворів було видно пару. На пропозицію здатися підпільники відкрили вогонь з автоматів. Та становище було безвихідне, тому підпільники підпалили бункер і пострілялися. З розкопаної криївки витягнули тіла чотирьох повстанців: члена Проводу ОУН Петра Федуна «Полтави», референта пропаганди Журавківського надрайонного Проводу ОУН Богдана Зобківа «Миронича», провідника Букачівського районного Проводу ОУН Михайла Сенюка «Скритого» та бойовика «Миронича» Григорія Ярему «Зенка».
28 грудня 1951 року вночі співробітники МГБ закопали тіла П.Федуна, Р.Зобківа, М.Сенюка, Г.Яреми, а також Р.Кравчука, Є.Якиміва та Б.Паньківа у триметровій ямі з негашеним вапном на території об’єкту №39 УМГГ у Львівській області. Нині це тюрма «на Лонцького» у Львові.
(Використані матеріали з документальної книги Михайла Романюка «Петро Федун – «Полтава» – провідний ідеолог ОУН та УПА». Торонто-Львів 2009 р.)
ІІІ. Ми – у селі Вишневі
Ми – це колишні комбатанти УПА Братства ОУН-УПА Галицького району, братчики та членкині «Союзу українок», та інші небайдужі люди з Бурштина, Галича та околиць. Для цієї поїздки Галицькою адміністрацією був виділений автобус. Дякуємо!
Служба Божа кожної неділі, як і в свята, відправляється окрім церкви ще й у капличці, що знаходиться в урочищі «Зруб» с.Вишнів. Тут на галявині серед лісу та одиноких хат встановлена гранітна плита з прізвищами та іменами загиблих повстанців.
Саме біля плити парох села Михайло Колянко і відслужив панахиду за загиблими в лісі 23 грудня 1951 року.
Присутній голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Богдан Борович нагадав, що вороги, в особі російських агресорів, на Сході України не заспокоюються і тепер, як і в минулому, вбиваючи український дух, культуру, мову, державність. «Ненависники хочуть і надалі знущатись над українським народом. Але їм це не вдасться! За нами правда, сила українського духу і Бог».
Голова Братства станиці ОУН-УПА Галицького району Микола Яцків розповів про жертви комуно-більшовицьких репресій в Галицькому районі а також про інквізицію більшовицької системи в таборах якої він відбував покарання і усе це відчув на собі.
Захоплено слухали присутні пісні племінниці Михайла Григоровича Сенюка Лесі Васьків (Федунків), яка проживає у Івано-Франківську, під власний гітарний акомпонемент.
Не залишились у боргу і місцеві жителі та учні місцевої школи (директор Коротош Валентина). Під керівництвом професіонала-музики голови сільської ради села Вишнів Володимира Романовича було виконано багато пісень на партизантську тематику.
Їх активно підхопили присутні. В затінку яблуні ще довго лунали партизантські пісні разом з приємністю гостинних вишнівчан. Таке запам’ятовується

Джерело “Бурштинський вісник”
Опубліковано 18.08.2016 року