Про літ яблуневої плодожерки І-покоління

Звертаємо Вашу увагу, що в плодових садах, розпочався літ яблуневої плодожерки І-го покоління.

Яблунева плодожерка – один із найнебезпечніших шкідників плодових культур. Крім яблуні та груші, пошкоджує плоди сливи, аличі, абрикоса, черешні, персика і деяких інших культур, але найбільшої шкоди завдає в насадженнях яблуні. Літ метеликів розтягнутий і триває 1,5-2 місяці. Максимально активні комахи у вечірній час, приблизно з 19 до 24 годин. Самки яблуневої плодожерки потребують додаткового харчування або хоча б крапельної вологи. Статеве дозрівання самок триває 2-3 доби, після чого вони починають виділяти феромони, які приваблюють самців. Через 2-3 доби після спарювання починається відкладання яєць. Яйця самки відкладають по одному на листя й плоди. Один метелик відкладає до 200 яєць, а одна гусениця здатна зіпсувати 5-6 яблук. Відроджені гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною. Живлячись під шкірочкою плода 2-3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, в якій вперше линяє. Після цього прогризає звивистий хід, в якому линяє вдруге. Третє линяння відбувається в насінній камері, де гусениця живилась насінням. Після цього вона переходить у другий, а іноді й у третій плід. У п’ятому віці залишає плід і коконується. Ходи гусениць у плодах заповнюються бурими сухими екскрементами. Пошкоджені плоди обпадають. Гусениці першого покоління пошкоджують 2-3 плоди.

Для стримування наростання чисельності яблуневої плодожерки необхідно планувати обприскування яблуневих садів протягом вегетаційного сезону. При відлові феромонними пастками протягом 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої плодожерки, на початку відкладання ними яєць проводять обприскування дозволеними препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

 Обробітки інсектицидами проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку Голів сільських і селищних рад, ОТГ та пасічників.

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих Державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої безпеки.

Про загрозу пошкодження посадок картоплі колорадським жуком

Агрокліматичні умови зимового періоду були сприятливими для доброї перезимівлі колорадського жука.

При проведені обстежень, на ранніх посадках картоплі, виявлено спарювання та яйцекладку шкідника. У теплу сонячну погоду, за температури повітря не нижче 15°С, прогнозується масовий вихід та яйцекладка шкідника. Певний час жуки тримаються на поверхні ґрунту, потім, за 2-3 доби, починають поїдати молоде листя картоплі. Інтенсивне заселення рослин і прискорений розвиток усіх стадій фітофага, ймовірний за температури понад 26ºС та вологості 58-75%. У пошуках їжі жуки перелітають на значні відстані. Жуки й личинки живляться цілодобово.

Рекомендуємо, для недопущення масового пошкодження рослин картоплі, обстежити пасльонові культури і при наявності личинок І-ІІ віку (при чисельності 10-20 екз. на рослину, за 8-10% заселених рослин) провести захист посадок, застосовуючи препарати відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Під час проведення захисних обробок слід дотримуватися регламентів застосування інсектицидів. Обробітки необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. 

При роботі з агрохімікатами необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог  ДСП 8.8.1.

Про попелицю на с/г та плодових культурах

 Погодні умови сприяли  повсюдному зростанню чисельності і шкідливості попелиць. Низький відсоток загибелі цих комах за зимовий період, наразі сприяє  їх розмноженню та поширенню, а відтак і пошкодженню фітофагами сільськогосподарських та інших культур.

Попелиця – одна з найчисельніших груп комах, які загрожують  рослинам. Вони невибагливі у харчуванні. Оптимальними умовами для їх розвитку є температура 23-25 ºС і відносна вологість повітря 80-85%. Температура вища    30ºС  пригнічує розвиток шкідників.

Попелиця утворює колонії, заселяючи листки з нижнього боку. Пошкоджене  листя  скручується, краї його загинаються і знебарвлюються уздовж жилок. Усі види  попелиць висмоктують поживні речовини з рослин, що впливає на урожай та його якість. Втрати врожаю можуть становити 30-50%.  До того ж попелиці є  перенощиками вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості на зернових, на плодових- до затримання  росту пагонів, зниження зимостійкості, а також кількості та якості врожаю плодів. Від виділень цієї комахи листки стають липкими, на них з часом з’являється темно-сірий наліт – сажистий гриб.

За перевищення рівня економічного порогу шкідливості  (ЕПШ):

• на озимих зернових  у фазу «вихід в трубку» – 10 екз/стебло при 50% заселенні «кінець цвітіння» – при  чисельності 5-6 особин на стебло, або 500 екз. на 100 помахів сачком;
• на ярих у фазу колосіння, налив зерна 10 екз. на стебло;
• на горосі  250-300 екз./10 помахів сачка або 20% заселених рослин;
• на капусті на початку формування головки при 5-10% заселених рослин;
• на яблуні протягом вегетації при 10-15% заселених листків радимо провести обробку посівів  препаратами згідно  з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Плодові дерева необхідно обробити відразу після  цвітіння. Йдеться про інсектициди проти шкідників у суміші з фунгіцидами проти парші, борошнистої роси та плодової гнилі.

Обробітки необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. 

Увага!!! При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

Про загрозу пошкодження кісточкових – вишневою мухою

Цвітіння  акації, співпадає з періодом вильоту імаго – вишневої мухи.

Вишнева муха – небезпечний шкідник, кожна самиця якої за період свого життя – близько місяця – відкладає до 150 яєць на зелені, достигаючі та стиглі плоди черешні, вишні, абрикосу. Личинки, розвиваючись всередині плодів, викликають їх передчасне опадання та загнивання.

Вишнева муха найбільш шкідлива в суху, теплу і сонячну погоду з температурою вище 18°С. В теплу, але похмуру погоду вони малоактивні і ховаються в укриттях, на нижній стороні листків, а за температури нижче 15°С – не спарюються і не відкладають яєць.

Для боротьби з вишневою мухою на вишні і черешні середніх і пізніх строків достигання вносять дозволені інсектициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Пізньостиглі сорти через 10-12 днів слід обробити повторно. Такі заходи дозволять не допустити пошкодження плодів вишні та черешні шкідником та втрати їх товарних і смакових якостей.

Заходи захисту слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, суворо дотримуючись вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища