Це був вечір спомину і шани, екскурсу і часом відкриття, а головне вечір великого творчого натхнення.

Були спогади сумні й веселі, оптимістичні, як і сам Степан Григорович, як і його творчість у царині поетичного слова.

Про непересічність цієї людини-епохи, про його неординарність, жартівливу вдачу у своїх виступах в пам’ять про Степана Пушика говорили композитор Ігор Іванців та директор музею Визвольної боротьби рідного краю Богдан Струк.