Порядок оформлення трудових відносин із найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців: юридичних та фізичних осіб — підприємців. Стаття 21 Кодексу законів про працю України визначає, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. ФОП повинні укладати трудові договори з найманими працівниками. Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпП, де зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу. Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом, потрібно подати повідомлення до ДПС України за формою, встановленою постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» в один із таких способів : – засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; – на паперових носіях разом з копією в електронній формі; – на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 158 690 грн (141 690 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Підприємству треба приділити велику увагу правильному оформленню наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 141 690 грн, а якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 4 723 грн.
Крім того, ст. 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 158 690 грн (141 690 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді. Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 4 723 грн фінансового штрафу і до 1700 грн адміністративного штрафу.
Відділ соціального захисту населення